Годовой отчёт 2013 ( ч.12)

PDF  | Печать |
Корпоративное управление

Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ?РУТЧЕНКІВСЬКИЙ ЗАВОД ?ГОРМАШ? Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності Фінансова звітність станом на 31 грудня 2013р. ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 1 Організаційна структура та діяльність 11 2 Умови здійснення діяльності в Україні 11 3 Основа складання фінансової звітності 11 4 Основні положення облікової політики 12 5 Суттєві бухгалтерські оцінки та судження у застосуванні облікової політики 17 6 Застосування нових або змінених стандартів і інтерпретацій 18 7 Нові стандарти та тлумачення, які ще не були застосовані 19 8 Операції за сегментами 21 9 Операції з пов?язаними сторонами. 23 10 Основні засоби 23 11 Інвестиційна нерухомість 24 12 Довгострокові фінансові інвестиції 25 13 Довгострокова дебіторська заборгованість 25 14 Запаси 25 15 Торгова та інша дебіторська заборгованість 26 16 Аванси видані 27 17 Гроші та їх еквіваленти 27 18 Зареєстрований капітал 27 19 Інші довгострокові зобов`язання 27 20 Векселі видані 28 21 Торгова та інша кредиторська заборгованість 28 22 Аванси отримані 29 23 Поточнi зобов`язання з бюджетом 29 24 Забезпечення виплат персоналу 29 25 Доходи від основної діяльності 29 26 Собівартість реалізованої продукції 29 27 Iншi операцiйні доходи 30 28 Адміністративні витрати 30 29 Витрати на збут 30 30 Iншi операцiйні витрати 30 31 Iншi доходи та витрати 30 32 Витрати на персонал 30 33 Податок на прибуток 31 34 Умовні і договірні зобов'язання, операційний ризик 32 35 Управління фінансовими ризиками 32 36 Управління капіталом 35 37 Справедлива вартість фінансових інструментів 35 38 Представлення фінансових інструментів за категоріями оцінки 36 39 Події після звітної дати 37 40 ПЕРШЕ ЗАСТОСУВАННЯ МСФЗ 37 41 Рух грошових коштiв 39 ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 1 Організаційна структура та діяльність Компанія була зареєстрована і веде свою діяльність на території України. Компанія є публічним акціонерним товариством з відповідальністю акціонерів в рамках належних їм акцій та була заснована у відповідності із законодавством України. Основними видами діяльності Компанії є виробництво, продаж та обслуговування обладнання, яке використовується у вугільній промисловості. Це обладнання реалізується в Україні і за кордоном. Основні виробничі потужності Компанії знаходяться в м. Донецьк. Юридична адреса ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ?РУТЧЕНКІВСЬКИЙ ЗАВОД ?ГОРМАШ?: вул.Петровського, буд 74. м.Донецьк, 83025. Зв`язаними особами Компанія визнала акціонерів: фізичну особу Ротова О.О., який станом на 31.12.2013р. володіє 28,9642% акцій, юридичних осіб ТОВ ?Донецька промислова правова компанія?, яка володіє 24,0365% акцій, ТОВ ?УкрДОК?, яке володіє 21,7254% акцій; станом на 31.12.2012р. фізична особа Ротова О.О. володів 28,9642% акцій, юридичні особи ТОВ ?Донецька промислова правова компанія? володіла 23,9137% акцій, ТОВ ?УкрДОК? володіла 21,7253% акцій. 2 Умови здійснення діяльності в Україні В Україні відбуваються окремі явища, що характерні для ринкової економіки, яка розвивається. Відбуваються політичні та економічні зміни, які впливали та можуть і надалі впливати на діяльність підприємств, що працюють у цих умовах. Гостра політична криза наприкінці 2013р. ? початку 2014р. призвела до зміни політичної влади в Україні, погіршилась економічна ситуація, посилилось соціальне напруження в суспільстві, вплинула на політичне і громадянське життя, а також торкнулася підприємницької діяльності. Україна протягом декількох місяців охвачена мітингами. Нова влада України перебуває у стадії формування, веде переговори з міжнародними фінансовими організаціями, ЄС, США про надання фінансової допомоги Україні. Економічна ситуація в Україні є найгіршою серед країн Східної Європи. Вартість імпортованих енергоносіїв для України збільшується, ціни на промислову продукцію знижуються, відсоткові надбавки за ризики за зовнішніми запозиченнями для українських підприємств та фінансових установ підвищились. Внаслідок цього здійснення операцій в Україні пов?язано з ризиками, які не є характерними для інших ринків. Ця фінансова звітність за МСФЗ відображає оцінку керівництва щодо впливу умов здійснення діяльності в Україні на операції та фінансовий стан Компанії. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінок керівництва. Вплив таких розбіжностей на операції та фінансовий стан може бути суттєвим. Ці обставини можуть вплинути на спроможність Компанії рефінансувати вже існуючі позики на умовах, що є аналогічними тим, які застосовувалися до операцій що здійснювалися раніше. Керівництво не може достовірно оцінити всі тенденції, які можуть вплинути на економіку України, а також на те, який вплив (за наявністю такого) вони можуть надати на фінансовий стан Компанії. Керівництво вважає, що воно вживає усіх необхідних заходів для підтримки стабільності бізнесу і позиції ліквідності Компанії за обставин, що склалися. 3 Основа складання фінансової звітності Ця фінансова звітність була складена згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ця звітність є першою фінансовою звітністю Підприємства, складеною згідно з МСФЗ, і в рамках переходу на МСФЗ був застосований МСФЗ 1 ?Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності? (МСФЗ 1). Підприємство почало готувати фінансову звітність за МСФЗ відповідно до вимог Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, у якому передбачено, що усі публічні акціонерні товариства повинні складати фінансову звітність відповідно до МСФЗ, починаючи з 1 січня 2012р. До 1 січня 2012р. основою для підготовки фінансової звітності Підприємства були Положення (стандарти) бухгалтерського обліку П(С)БО України. Підприємство прийняло рішення щодо застосування вищевказаних вимог та підготувало фінансову звітність згідно з МСФЗ, починаючи з 1 січня 2012р. Узгодження власного капіталу та сукупного прибутку на 01 січня 2012 року та на 31 грудня 2012р. та за рік, що закінчився на 31 грудня 2012р., відображеного у фінансовій звітності згідно з П(С)БО, і власного капіталу та сукупного прибутку, відображеного у фінансовій звітності згідно з МСФЗ, представлено у примітці 40. Основа оцінки. Фінансова звітність складена на основі принципу первісної вартості. Функціональна валюта та валюта подання Національною валютою України є гривня, яка являє собою функціональну валюту Підприємства і є валютою, в якій подається ця фінансова звітність. Вся фінансова інформація, подана в гривнях, була округлена до тисяч. Курси обміну основних валют до гривні, використані при підготовці фінансової звітності за МСФЗ, на 31 грудня 2013р. були такими: 1 долл. США = 7,993грн., 1 євро = 11,04153грн., 10 рос. рубль = 2,4497грн.; на 31 грудня 2012р. були такими: 1 долл. США = 7,993 грн., 1 євро = 10,537172грн., 10 рос.рубль = 2,6316 грн; на 1 січня 2012р.: 1 долл. США = 7,9898 грн., 1 євро = 10,298053грн., 10 рос. рубль = 2,4953 грн. Валютні обмеження в Україні зводяться до обов`язкового отримання дебіторської заборгованості у валюті протягом 90 днів після дати продажу. Іноземна валюта може бути легко конвертована в гривні за курсом, близьким до курсу Національного банку України. НБУ був введений обов?язковий продаж юридичними особами-резидентами валютної виручки, отриманої від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами. У поточний час українська гривня не є вільно конвертованою валютою за межами України. Безперервна діяльність. Ця фінансова звітність була підготовлена на основі принципу безперервності діяльності, який передбачає реалізацію активів і виконання зобов?язань у ході звичайної діяльності. Керівництво вважає, що заходи, яких воно вживає, дозволять Підприємству продовжувати безперервну діяльність у близькому майбутньому. У зв?язку з цим керівництво вважає, що принцип безперервності діяльності є належним для підготовки цієї фінансової звітності за МСФЗ. Використання оцінок, припущень і суджень. Підготовка фінансової звітності за МСФЗ вимагає від керівництва формування певних суджень, оцінок та припущень, які впливають на застосування принципів облікової політики, на суми активів, зобов`язань, доходів та витрат, що відображаються у звітності, а також на розкриття інформації про непередбачені активи та зобов`язання. Фактичні результати можуть відрізнятись від таких оцінок. Оцінки та основні припущення переглядаються. Зміни в облікових оцінках визнаються у тому періоді, в якому вони внесені, та у майбутніх періодах, на які впливають ці зміни. Інформація про основні судження при застосуванні облікової політики, які мають найбільший вплив на суми, визнані у цій фінансовій звітності, представлена у примітці 5 ?Суттєві бухгалтерські оцінки та судження у застосуванні облікової політики?. 4 Основні положення облікової політики Принципи облікової політики, викладені далі, послідовно застосувалися до всіх звітних періодів, поданих у цій фінансовій звітності, та під час складання звіту про фінансовий стан на 1 січня 2012р. для цілей переходу на МСФЗ, якщо не зазначено інше, і були застосовані Підприємством послідовно. Основні засоби. Основні засоби оцінюються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від зменшення корисності. Вартість придбання включає витрати, що безпосередньо відносяться до придбання активу. Вартість активів, створених за рахунок власних коштів, включає вартість матеріалів, заробітну плату основних працівників та інші витрати, що безпосередньо відносяться до приведення активу у робочий стан для його цільового використання, витрати на демонтаж та перевезення, капіталізовані витрати на позики стосовно активів, що відповідають певним критеріям. Придбане програмне забезпечення, яке є невід?ємною частиною функціональності відповідного обладнання, капіталізується у складі вартості цього обладнання. Якщо компоненти одиниці основних засобів мають різні строки корисного використання, такі компоненти обліковуються як окремі одиниці основних засобів. Прибутки та збитки від вибуття одиниці основних засобів визначаються шляхом порівняння суми надходжень від вибуття з балансовою вартістю основних засобів і визнаються у прибутку або збитку на нетто-основі. Витрати на заміну компоненту одиниці основних засобів визнаються у складі балансової вартості цієї одиниці, якщо існує вірогідність отримання Компанією економічних вигод від цього компонента у майбутньому, та якщо його вартість може бути достовірно оцінена. При цьому відбувається припинення визнання балансової вартості заміненого компонента. Витрати на повсякденне обслуговування основних засобів визнаються у прибутку або збитку у тому періоді, в якому вони були понесені. Знос. Знос нараховується на вартість, що амортизується, яка є вартістю придбання активу, або на іншу вартість, що використовується замість вартості придбання, за вирахуванням ліквідаційної вартості. Знос визнається у звіті про фінансові результати за прямолінійним методом протягом оцінених строків корисного використання кожного компонента одиниці основних засобів, оскільки це найбільш точно відображає очікуване використання майбутніх економічних вигод, притаманних цьому активу. Знос землі не нараховується. Оцінені строки корисного використання основних засобів у поточному та порівняльному періодах є такими: Строки корисного використання в роках Будівлі, споруди та передавальні пристрої від 1 до 20 Машини та обладнання від 1 до 5 Транспортні засоби до 5 Прилади та інвентар до 4 Ліквідаційна вартість активу є очікуваною сумою, яку Компанія могла б отримати зараз від продажу активу за вирахуванням витрат на продаж, виходячи з припущення, що вік активу і його технічний стан вже відповідає очікуваному у кінці терміну його корисного використання. Методи нарахування зносу, строки корисного використання і ліквідаційна вартість переглядаються на кінець кожного фінансового року і коригуються відповідним чином. Орендовані активи. Оренда, за умовами якої Компанія приймає практично всі ризики і вигоди, зв?язані з володінням активами, класифікується як фінансова оренда. При первісному визнанні орендований актив оцінюється за сумою, що дорівнює меншій з двох вартостей ? за справедливою вартістю або за приведеною вартістю мінімальних орендних платежів. Після первісного визнання актив обліковується згідно з обліковою політикою, що застосовується до цього активу. Інша оренда є операційною орендою, і орендовані активи не визнаються у попередньому звіті про фінансовий стан Компанії. Нематеріальні активи. Нематеріальні активи, які були придбані і які мають обмежені строки корисного використання, оцінюються за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нараховується на вартість придбання активу за вирахуванням ліквідаційної вартості. Амортизація визнається у звіті про фінансові результати за прямолінійним методом протягом оцінених строків корисного використання нематеріальних активів починаючи з дати, коли активи є готовими до експлуатації, оскільки це найбільш точно відображає очікуване використання майбутніх економічних вигод, притаманних цьому активу. Оцінені строки корисного використання нематеріальних активів, строки використання яких є обмеженими, складають: Строки корисного використання в роках Технічна документація від 5 до 6 Програмне забезпечення та інші від 2 до10 Інвестиційна нерухомість. Інвестиційна нерухомість утримується з метою отримання орендної плати згідно з МСФЗ 40 ?Інвестиційна нерухомість?. Компанія визнала інвестиційною нерухомістю будівлі, які є власністю Компанії та надані в оренду згідно з однією чи кількома угодами про операційну оренду. На дату переходу на складання фінансової звітності за МСФЗ Компанія визнала вартість будівель за первісною вартістю. Собівартість інвестиційної нерухомості, збудованої власними силами, є її собівартість на дату завершення будівництва. Після первісного визнання інвестиційна нерухомість оцінюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності, крім тієї, яка відповідає критеріям активу, утриманого для продажу. Компанія може включати нерухомість до складу інвестиційної нерухомості або виключати її зі складу інвестиційної нерухомості тільки в тому разі, якщо змінюється спосіб її використання. Визнання інвестиційної нерухомості припиняється у разі її продажу або якщо інвестиційна нерухомість постійно виключається із використання та не очікується ніяких економічних вигід від її продажу. При цьому списання інвестиційної нерухомості та зменшення корисності відображається в обліку аналогічно списанню та зменшенню корисності основних засобів. Непоточні активи, визначені для продажу. Компанія класифікує непоточні активи (або ліквідаційну групу) як призначені для продажу, якщо їх балансова вартість буде відшкодована переважно за допомогою операції продажу, а не шляхом безперервного використання. Ліквідаційною групою визнається група активів, які очікується продати разом в одній операції та зобов?язань, прямо зв?язаних з тими активами, які будуть передані в операції. Непоточний актив (або ліквідаційна група) класифікується для продажу, тільки якщо він відповідає таким критеріям: - придатний до негайного продажу в його даному стані тільки на умовах, які є звичайними та ґрунтується на досвіді продажу таких активів, - вірогідність такого продажу є високою. Непоточні активи (або ліквідаційна група), визначені для продажу, оцінюються за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж). Якщо продаж можна очікувати більше чим через один рік, Компанія оцінює витрати на продаж за дисконтованою вартістю. Збільшення дисконтованої вартості витрат відображається як фінансові витрати. Фінансові інвестиції. До складу фінансових інвестицій віднесені вкладення капіталу (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів). До складу довгострокових фінансових інвестицій відносяться фінансові інвестиції на період понад один рік, а також ті інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Поточні фінансові інвестиції ? це фінансові інвестиції терміном, що не перевищує одного року, які можуть бути реалізовані в будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентом грошових кошті). Інвестиції можуть класифікуватись як еквіваленти, якщо вони: - вільно конвертуються в суму грошових коштів; - характеризуються незначним ризиком зміни вартості; - мають короткий строк погашення. Первісна оцінка фінансових інвестицій відбувається за собівартістю, яка включає ціну придбання, витрати, що безпосередньо зв?язані з придбанням, комісійні винагороди, збори, обов?язкові платежі, інші витрати. За вимогою державних органів Компанія складає та надає окрему фінансову звітність. При складанні окремої фінансової звітності довгострокові інвестиції підприємства оцінюються за собівартістю. Запаси. Запаси відображаються у звіті про фінансовий стан за меншою з двох вартостей: за фактичною вартістю чи за чистою вартістю реалізації. При відпустці запасів у виробництво і іншому вибутті їх оцінка робиться за методом ідентифікаційної вартості. Собівартість готової продукції і незавершеного виробництва включає вартість сировини і матеріалів, витрати на оплату праці виробничих робітників і інші прямі витрати, а також відповідну частку виробничих накладних витрат (розраховану на основі основної заробiтноi плати основних робiтникiв), і не включає витрати за позиковими коштами. Чиста вартість реалізації являє собою оцінену ціну продажу запасів у ході звичайної діяльності за вирахуванням оцінених витрат на завершення виробництва та реалізацію. Фінансові інструменти Непохідні фінансові інструменти включають дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги та іншу дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, позики, а також кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги та іншу кредиторську заборгованість. Первісна оцінка фінансових інструментів. Основні фінансові інструменти Компанії включають грошові кошти та їх еквіваленти, кредити та позикові кошти. Компанія має ряд інших фінансових інструментів, таких як дебіторська та кредиторська заборгованість, які виникають безпосередньо у своїй діяльності. Фінансові активи та зобов?язання Компанії під час первісного визнання оцінюються за їхньою справедливою вартістю плюс витрати, пов?язані з угодою. Найкращим підтвердженням справедливої вартості під час первісного визнання є ціна угоди. Прибуток або збиток враховується під час первісного визнання лише у тому випадку, коли між справедливою вартістю та ціною угоди виникає різниця, яка може бути підтверджена іншими спостережуваними в цей час на ринку угодами з аналогічним фінансовим інструментом або ж оцінюючим методом, у якому в якості вхідних змінних використовуються виключно фактичні данні ринків. Всі придбання і продажі фінансових інструментів, які вимагають постачання в терміни, встановлені законодавством або ринковими умовами (?на загальних умовах? придбання і продажу) відображаються на дату здійснення угоди, яка є датою, коли Компанія зобов?язується надати фінансовий інструмент. Всі інші операції купівлі-продажу визнаються на дату розрахунків зі змінами у вартості між датою прийняття зобов?язання та датою постачання, що не визнається щодо активів, які обліковуються за собівартістю або амортизованою вартістю, а відображаються у складі капіталу для активів, класифікованих як наявні для продажу. Подальша оцінка фінансових інструментів. Після первісного визнання фінансові зобов?язання, векселі і дебіторська заборгованість Компанії обліковуються за амортизованою вартістю. Амортизована вартість визначається з використанням методу ефективної відсоткової ставки та, для фінансових активів, вона визначається за вирахуванням збитків від знецінення. Премії та дисконти, включаючи суми витрат на проведення операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента та амортизуються з використанням методу ефективної відсоткової ставки інструменту. Справедливою вартістю фінансових активів та зобов?язань з терміном погашення менше одного року, вважається їх номінальна вартість за вирахуванням будь-яких визначених кредитових операцій. Справедлива вартість фінансових зобов?язань визначається шляхом дисконтування майбутніх грошових потоків за договором, використовуючи поточну ринкову відсоткову ставку для аналогічних фінансових інструментів. Припинення визнання фінансових активів. Компанія припиняє визнавати фінансові активи коли: - а) активи погашені або права на грошові потоки від активів, минули, або - б) Компанія передала фактично всі ризики і вигоди від володіння активами, або - в) Компанія не передала, ані зберегла фактично всі ризики і вигоди від володіння активами, але й не зберегла контроль. Контроль зберігається, якщо контрагент не має практичної можливості продати актив в повному обсязі непов?язаній третій стороні без додаткових обмежень на продаж. Кредити та дебіторська заборгованість Кредити та дебіторська заборгованість включають фінансову дебіторську заборгованість, яка виникає, коли Компанія надає грошові кошти, товари чи послуги безпосередньо боржнику, крім тієї дебіторської заборгованості, яка створена з наміром продажу відразу або протягом короткого терміну або, дебіторської заборговансті, яка котирується на відкритому ринку. Кредити та дебіторська заборгованість в основному складаються з торгової та іншої дебіторської заборгованості і векселів. Вони включаються до складу поточних оборотних активів, за винятком тих, за якими термін погашення більше 12 місяців після звітної дати. Такі класифікуються як необоротні активи. Всі інші фінансові активи класифікуються як доступні для продажу. Дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість ? це фінансові активи з фіксованими платежами або з платежами, які можуть бути визначені, що не мають котирування на активному ринку. Первісне визнання таких активів здійснюється на дату їх виникнення за справедливою вартістю плюс будь-які витрати, що прямо відносяться на здійснення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюються за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективної відсоткової ставки за вирахуванням резерву на її знецінення. Резерв під знецінення дебіторської заборгованості створюється у випадках, коли існують об?єктивні свідчення того, що Компанія не зможе отримати заборгованість відповідно з її первісними умовами. Ознаками того, що дебіторська заборгованість за основною діяльністю знецінена, є суттєві фінансові труднощі контрагента, вірогідність його банкрутства або реорганізації, несплата або прострочка платежу. На підставі аналізу дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги Компанія проводить нарахування резерву під знецінення дебіторської заборгованості на кожну звітну дату. При розрахунку резерву відносно дебіторської заборгованості, використовуються два підходи, в залежності від розміру заборгованості: - індивідуальний підхід ? суттєві суми заборгованості покупців на звітну дату, аналізуються окремо і, при необхідності, резерв нараховується індивідуально для кожного такого боргу. Індивідуальний підхід застосовується також за рішенням менеджменту для заборгованості з меншими сумами, якщо ідентифікація статусу такої заборгованості не тягне істотних витрат ресурсів компанії. Сума резерву розраховується як різниця між балансовою вартістю дебіторської заборгованості та розрахунковими майбутніми грошовими потоками (включаючи суми, які можуть бути отримані від виконання гарантій та реалізації застави), дисконтованими з використанням відсоткової ставки дебітора в момент виникнення заборгованості. -груповий підхід ? всі інші заборгованості групуються, і оборотність заборгованості аналізується по групі в цілому, а не по кожній індивідуальній заборгованості окремо. На підставі оборотності будь-якої групи сумнівної дебіторської заборгованості і ставки відсотка, яка використовується при однотипних операціях, нараховується резерв сумнівних боргів для групи в цілому. Резерв сумнівних боргів створюється за всіма типами дебіторської заборгованості, включаючи аванси видані. Балансова вартість активу зменшується за рахунок відповідного резерву, а сума збитку визнається у складі фінансового результату. Коли дебіторська заборгованість від основної діяльності стає безвозвратною, вона списується за рахунок резерву під знецінення дебіторської заборгованості від основної діяльності. Повернення раніше списаних сум відноситься на фінансовий результат. Дебіторська заборгованість включає торгову та іншу дебіторську заборгованість. Аванси видані. Аванси видані відображаються за первісною вартістю за вирахуванням збитків від знецінення. Аванси видані відносяться до категорії довгострокових, коли товари або послуги, за які вони сплачені, будуть отримані через рік або пізніше, або коли вони відносяться до активу, який після первісного визнання буде віднесений до категорії необоротних активів. Аванси видані за придбання активів переносяться на балансову вартість активу, коли Компанія отримала контроль над ним та вірогідно отримання Компанією майбутніх економічних вигід, зв`язаних з цим активом. Інші аванси видані списуються при отриманні товарів та послуг, до яких вони відносяться. Якщо є свідчення того, що активи, товари чи послуги, до яких відноситься попередня оплата, не будуть отримані, балансова вартість авансів виданих зменшується, а відповідний збиток від знецінення відноситься на фінансовий результат. Векселі. Розрахунок за деякими придбаннями відбувається за допомогою векселів, які являють собою договірні боргові інструменти. Закупівлі, розрахунок за якими проводиться векселями, визнаються за розрахунковою керівництвом справедливою вартістю, яка буде отримана або передана при таких розрахунках. Справедлива вартість визнається на підставі ринкової інформації, якою користується керівництво Компанії. Компанія випускає довгострокові векселі в якості платіжних інструментів з фіксованою датою погашення. Постачальники можуть продавати іх на позабіржовому вторинному ринку. Випущені Компанією векселі обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки. Компанія також приймає векселі від своїх покупців (як їх власні векселі, так ї випущені третіми особами) у розрахунок за дебіторську заборгованість. Випущені покупцями або третіми сторонами векселі обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки. Резерв під знецінення векселів створюється у випадках, коли існує об`єктивне свідчення того, що Компанія не зможе отримати суму заборгованості у відповідності з первісними умовами. Резерв створюється у сумі різниці між балансовою вартістю активу та приведеною вартістю розрахункових майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ефективною відсотковою ставкою. Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти включають залишки грошових коштів у касі та депозити на вимогу з первісними термінами виплати до трьох місяців. Суми, використання яких обмежено, виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів для цілей підготовки звіту про рух грошових коштів. Суми, обмеження у відношенні до яких, не дозволяють обміняти їх або використати для розрахунків за зобов`язаннями протягом дванадцяти місяців після звітної дати, включаються до складу інших необоротних активів. Акціонерний капітал. Прості акції класифіковані як капітал. Витрати, які безпосередньо зв?язані з емісією нових акцій, відображаються в капіталі як зменшення суми надходжень (за вирахуванням податків). Перевищення справедливої вартості отриманої винагороди над номінальною вартістю випущених акцій відображається у примітках як емісійний доход. Податок на додану вартість (?ПДВ?). В Україні ПДВ стягується за двома ставками: 20% від продажів та імпорту товарів в межах країни, робіт та послуг і 0% від експорту товарів і надання робіт або послуг, які будуть використовуватися за межами України. Податкові зобов?язання з ПДВ платників податку дорівнює загальній сумі ПДВ, зібраного протягом звітного періоду, і виникають на більш ранню дату ? дату відвантаження товару клієнту або дату отримання оплати від замовника. Податковий кредит з ПДВ це сума, яку платник податку має право на залік своїх податкових зобов?язань з ПДВ у звітному періоді. Права на податковий кредит з ПДВ виникають коли податкова накладна отримана, та яка видається на більш ранню дату ? дата оплати постачальнику або з дати отримання товарів. ПДВ, що відноситься до купівлі-продажу, відображаються в звіті про фінансовий стан на валовій основі та розкриваються окремо в якості активів та зобов?язань. При створені резерву під зниження вартості дебіторської заборгованості, збитки від знецінення відображаються на всю суму заборгованості, включаючи ПДВ. Позикові кошти та інші фінансові зобов?язання. Позикові кошти та інші фінансові зобов?язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на проведення операції. Згодом позикові кошти та інші фінансові зобов?язання обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної відсоткової ставки. Капіталізація витрат на позики. Витрати на позики, безпосередньо зв?язані з придбанням, будівництвом або виробництвом активів, які не обліковуються за справедливою вартістю та які потребують значного часу для підготовки до використання за призначенням або продажу (кваліфіковані активи) капіталізуються як частина вартості цих активів, якщо дата початку капіталізації знаходиться на або після 1 січня 2009 року. Капіталізація витрат на позики триває до моменту, коли активи будуть готові для їх використання або продажу. Торгова та інша кредиторська заборгованість. Принцип первісного визнання та оцінки кредиторської заборгованості за основною діяльністю та іншої кредиторської заборгованості відповідає принципу первісного визнання та оцінки фінансових інструментів , який описаних вище. Далі заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість оцінюються за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка. Амортизована вартість розраховується з урахуванням витрат на проведення операції, а також всіх премій та дисконтів при розрахунках. Фінансові зобов`язання, які не мають фіксованого терміну погашення, в майбутньому обліковуються за справедливою вартістю. Аванси отримані. Аванси отримані визнаються за первісно отриманими сумами. Резерви майбутніх витрат і платежів. Резерви майбутніх витрат і платежів ? це резерви на юридичні позики, які визнаються у випадках, коли у Компанії є поточні юридичні або передбачувані зобов`язання в результаті минулих подій та коли існує вірогідність відтоку ресурсів для того, щоб розрахуватись за зобов`язаннями, та їх суму можливо розрахувати з достатнім ступенем точності. Коли існує декілька схожих зобов`язань, вірогідність того, що потребується відтік грошових коштів для їх погашення, резерв визнається для всьго класу таких зобов`язань. Резерв визнається навіть в тому випадку, якщо ймовірність відтоку ресурсів по відношенню до будь-якої позиції, включеної в той же клас зобов'язань, може бути невеликою. Резерви оцінюються за поточною вартістю очікуваних витрат, потрібних для погашення зобов?язання з використанням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточну ринкову оцінку тимчасової вартості грошей і ризики, властиві даним зобов?язанням. Збільшення резерву у зв?язку з часом визнається як відсоткові витрати. Умовні активи і зобов?язання. Умовні активи не відображаються у фінансовій звітності, але розкриваються, коли надходження економічних вигод є ймовірним. Умовні зобов?язання не відображаються у фінансовій звітності, коли цілком імовірно, що відтік економічних ресурсів буде потрібен для погашення зобов?язання та сума зобов?язання може бути достовірно оцінена. Умовні зобов?язання розкриваються, якщо імовірність відтоку ресурсів є малоймовірною. Податок на прибуток. Податок на прибуток відображається у фінансовій звітності відповідно до вимог законодавства України, які діють або по суті вступили в силу на кінець звітного періоду. Витрати з податку на прибуток включають поточний та відстрочений податки і визнаються у прибутку або збитку за рік, якщо тільки вони не повинні бути відображені в складі іншого сукупного доходу або капіталу у зв'язку з тим, що відносяться до операцій, що віддображаються також у складі іншого сукупного доходу або капіталу в тому ж або в якомусь іншому звітному періоді. Поточний податок представляє собою суму, яку передбачається сплатити або відшкодувати з бюджету щодо оподатковуваного прибутку або збитку за поточний та попередні періоди. Податки, відмінні від податку на прибуток, відображаються у складі операційних витрат. Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов'язань відносно перенесеного на майбутні періоди податкового збитку і тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов'язань та їх балансовою вартістю у фінансовій звітності. Відповідно до винятків з виключенням при первісному визнанні, відстрочені податки не визнаються стосовно тимчасових різниць, що виникають при первісному визнанні активу або зобов'язання за операціями, не зв'язаним з об'єднаннями бізнесу, якщо такі операції при їх їпервісному визнанні, не впливають ні на бухгалтерський, ні на податковий прибуток. Балансова величина відстроченого податку розраховується за податковими ставками, які діють або по суті вступили в силу на кінець звітного періоду та застосування яких очікується в період сторнування тимчасових різниць або використання перенесених на майбутні періоди податкових збитків. Відстрочені податкові активи можуть бути зараховані проти відстрочених податкових зобов'язань Компанії. Відстрочені податкові активи щодо тимчасових різниць і перенесені на майбутні періоди визнаються лише в тому випадку, коли існує висока ймовірність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, яка може бути зменшена на суму таких відрахувань. Визнання виручки. Виручка від продажу товарів визнається на момент переходу ризиків і вигод, зв'язаних з правом власності на товари, зазвичай в момент відвантаження товарів. Якщо Компанія бере на себе обов'язок доставити товари до певного місця, виручка визнається на момент передачі товарів покупцеві в пункті призначення. Реалізація послуг визнається в тому обліковому періоді, в якому дані послуги були надані, виходячи зі ступеня завершеності конкретної операції, що оцінюється пропорційно частині фактично наданих послуг у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані за договором. Виручка відображається за вирахуванням ПДВ і знижок. Величина виручки визначається за справедливою вартістю винагороди, отриманої або яка підлягає отриманню. Визнання витрат. Витрати обліковуються за методом нарахування. Собівартість реалізованої продукції включає в себе закупівельну ціну сировини, матеріалів, комплектуючих засобів, транспортні витрати, заробітну плату та відповідні нарахування, комісії, зв'язані з забезпеченням угод та інші відповідні витрати. Фінансові доходи і витрати. Фінансові доходи включають в себе доходи від фінансових вкладень, в тому числі наявних для продажу фінансових активів. Відсотковий доход визнається з використанням методу ефективної відсоткової ставки. Фінансові витрати включають витрати на дострокове погашення кредитів, відсоткові доходи від фінансових вкладень, доходи від надання фінансових інструментів. Прибутки або збитки від фінансових доходів та витрат відображаються на нетто-основі. Виплати працівникам: Програма пенсійного забезпечення. Компанія бере участь в загальнообов?язковій державній програмі пенсійного забезпечення, яка передбачає дострокове пенсійне забезпечення для співробітників, що працюють на робочих місцях з небезпечними та тяжкими умовами праці. За вимогами законодавства України Компанія зобов'язана частково фінансувати виплати пільгових пенсій своїм співробітникам. Відшкодування пільгових пенсій здійснюється Компанією щомісячно до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку. Зобов?язання визнається у звіті про фінансовий стан на основі програми пенсійного забезпечення, яке являє собою поточну вартість з визначеною виплатою на звітну дату. Компанія здійснює обов'язковий єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України щодо своїх співробітників. Внесок розраховується як відсоток від поточних брутто-зарплат та відносяться на витрати по мірі їх виникнення. Звітність за сегментами. Формат звітності за сегментами відповідає формату внутрішньої звітності, яка надається керівництву для прийняття операційних рішень. Операційним сегментом визначений компонент Підприємства: - який здійснює господарську діяльність, від якої отримується доход та у зв`язку з ними виникають витрати; - операційні результати якого регулярно розглядаються виконавчим органом для прийняття рішень по виділенню ресурсів та оцінки його діяльності; - відносно якого фінансова інформація є доступною. Підприємство визначило сегментами такі компоненти, чиї доходи, активи перевищують 10% від загальних показників всіх сегментів діяльності та які окремо розкриваються у фінансовій звітності. Операції в іноземних валютах Операції в іноземних валютах перераховуються у функціональну валюту за курсом обміну, встановленим на дату операції. Монетарні активи та зобов`язання, деноміновані в іноземних валютах на звітну дату, перераховуються у функціональну валюту за курсами обміну, встановленими на цю дату. Прибутком або збитком за монетарними статтями є різниця між амортизованою вартістю у функціональній валюті на початок період, скоригованою на ефективну відсоткову ставку та платежі протягом періоду, та амортизованою вартістю в іноземній валюті, перерахованою за курсами обміну на кінець звітного періоду. Немонетарні активи та зобов`язання, деноміновані в іноземних валютах, які оцінюються за первісною вартістю, перераховуються за курсами обміну на дату операції. Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, визнаються у прибутку або збитку. Прибутки та збитки від курсових різниць відображаються на нетто-основі як доходи або витрати, в залежності від коливань курсів обміну валют, в результаті яких виникає або позиція чистого прибутку, або позиція чистого збитку. Прибуток на акцію Підприємство надає дані про чистий і скоригований чистий прибуток на одну акцію щодо своїх простих акцій. Чистий прибуток на акцію розраховується шляхом ділення прибутку або збитку, що відноситься до власників простих акцій Підприємства, на середньозважену кількість простих акцій в обігу протягом періоду. Скоригований чистий прибуток на акцію визначається шляхом коригування прибутку або збитку, що відноситься до власників простих акцій, та середньозваженої кількості простих акцій в обігу з урахуванням впливу всіх потенційних простих акцій з розводнюючим ефектом. 5 Суттєві бухгалтерські оцінки та судження у застосуванні облікової політики Підготовка фінансової звітності Компанії згідно МСФЗ вимагає від керівництва робити певні припущення та оцінки, які впливають на звітні суми активів та зобов?язань, доходів, витрат та умовних зобов?язань. Припущення та оцінки відносяться в основному до визначення строків експлуатації основних засобів, оцінки запасів, визнання та виміру забезпечень, погашення майбутніх податкових вигід. Компанія робить оцінки та судження, які впливають на суми активів та зобов?язань, що будуть визнані протягом наступного фінансового року. Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших факторів, включаючи очікування майбутніх подій, які вважаються відповідними в обставинах, що склалися. Керівництво також використовує деякі судження, крім тих які вимагають оцінок, в процесі застосування облікової політики. Судження, які суттєво впливають на суми, визнані в цій фінансовій звітності, та оцінки, які можуть привести до суттєвого коригування балансової вартості активів та зобов?язань протягом наступного фінансового року, включають: Знецінення основних засобів. Компанія зобов?язана виконувати тести на знецінення своїх одиниць, які генерують надходження грошових коштів. Одним з визначальних чинників у визначенні генеруючої одиниці є можливість вимірювати незалежні потоки грошових коштів для тієї одиниці. Знецінення торгівельної та іншої дебіторської заборгованості. Керівництво оцінює ймовірність погашення торгівельної та іншої дебіторської заборгованості на основі аналізу індивідуальних рахунків. Фактори, що приймаються до уваги, включають аналіз строків виникнення та прострочення торгівельної та іншої дебіторської заборгованості у порівнянні з наданими покупцю термінами сплати, а також фінансовий стан і історія розрахунків з клієнтом. Якщо фактичне погашення заборгованості менше ніж у порівнянні з очікуваннями керівництва, Компанії необхідно буде визнати додаткові витрати від знецінення. Визнання відстроченого податкового активу. Визнаний відстрочений податковий актив являє собою відшкодування суми податку на прибуток за рахунок майбутніх вирахувань з оподаткованого прибутку і відображається у звіті про фінансовий стан. Відстрочені податкові активи відображаються в тій мірі, у якій реалізація відповідних податкових пільг є ймовірною. При визначені оподатковуваного прибутку та суми податкових пільг, які ймовірні у майбутньому, керівництво робить судження і застосовує оцінки на основі історичного оподатковуваного прибутку та очікування майбутніх доходів, які будуть вважатися обґрунтованими в даних обставинах. Відсоткові ставки, які застосовуються до довгострокових зобов?язань. Судження було використане для оцінки справедливої вартості довгострокових зобов?язань в умовах відсутності аналогічних фінансових інструментів. Зміни у використаних відсоткових ставках для оцінки справедливої вартості довгострокових активів та зобов`язань можуть зробити суттєвий вплив на фінансову звітність Компанії. Податкове законодавство. Українське податкове, валютне та митне законодавство продовжує розвиватися. Суперечливі правила є предметом різних інтерпретацій. Керівництво Компанії вважає, що ці інтерпретації відповідні і стійкі, але немає гарантії того, що можуть бути надані на виклик з боку податкових органів. 6. Застосування нових або змінених стандартів і інтерпретацій Були опубліковані окремі зміни, які були внесені в систему МСФЗ, і які вступили в дію з 01 січня 2013 року або після цієї дати: - зміни до МСФЗ 9 ?Фінансові інструменти? (частина 1): класифікація та оцінка, випущений у 2009р. Місія стандарту ? заміна МСБО 39 ?Фінансові інструменти: визнання та оцінка?. Вводяться нові вимоги до класифікації та оцінки фінансових активів. Основні положення стандарту: - методи оцінки фінансових активів розділяються на дві групи: активи, які згодом оцінюються за справедливою вартістю, і активи, які згодом оцінюються за амортизованою вартістю. Вибір методу оцінки має бути зроблений при первісному визнанні. Класифікація залежить від бізнес-моделі, яка застосовується компанією для управління своїми фінансовими інструментами, і від договірних характеристик грошових потоків, пов'язаних з інструментом; - інструмент може згодом оцінюватися за амортизованою вартістю, тільки якщо він є борговим інструментом, при цьому (i) метою бізнес-моделі організації є утримання активу для отримання грошових потоків згідно з угодою і (ii) пов'язані з активом грошові потоки за договором є тільки виплати основної суми боргу і відсотків (тобто мають тільки основні характеристики кредиту). Усі інші боргові інструменти оцінюються за справедливою вартістю з віднесенням змін на рахунок прибутків і збитків; - усі пайові інструменти згодом оцінюються за справедливою вартістю. Пайові інструменти, призначені для торгівлі, оцінюються за справедливою вартістю з віднесенням змін на рахунок прибутків і збитків. Для усіх інших пайових інструментів при первинному визнанні існує вибір - визнавати нереалізовані і реалізовані прибутки і збитки від зміни справедливої вартості у складі іншого сукупного доходу, а не у складі прибутків або збитків. Більшість вимог МСФЗ (IAS) 39 відносно класифікації і оцінки фінансових зобов'язань були перенесені в МСФЗ (IFRS) 9 без змін. Основною відмінністю є вимога до компанії розкривати ефект змін власного кредитного ризику фінансових зобов'язань, віднесених до категорії оцінених за справедливою вартістю у складі прибутків і збитків, у складі іншого сукупного доходу. Вступає в дію з 01.01.2013р., але допускається добровільне дострокове застосування. - Доповнення до МСБО 19 ?Виплати працівникам?, вступають в дію з 01.01.2013р. стосуються таких питань: - виключення ?методу коридору? (вибір відстрочення прибутків та збитків); - віднесення переоцінок по планам з встановленими виплатами до складу іншого сукупного прибутку; - підвищення вимог до розкриття інформації про плани з визначеними виплатами. Дозволено дострокове застосування стандарту у новій редакції. - МСФЗ 10 ?Консолідована фінансова звітність?, випущений у травні 2011р., замінює ПКІ (SIC) 12 "Консолідація - компанії спеціального призначення" та МСБО (IАS) 27 ?Консолідована та окрема фінансова звітність?. Вступає в дію з 01.01.2013р. Дозволено дострокове застосування. В стандарті містяться нові алгоритми визначення контролю на основі застосування однакових критеріїв до усіх компаній. Визначення підкріплене детальним посібником по практичному застосуванню. Стандарт змінює МСБО (IАS) 31 ?Частки у спільних підприємствах? та SIC-13. МСФЗ (IFRS) 11 ?Спільна діяльність?, випущений у травні 2011р. Стандарт вносить єдину методологію обліку вкладень до спільно контрольованих суб?єктів. Замінює МСФЗ (IAS) 31 "Участь в спільній діяльності" і ПКІ (SIC) - 13 "Спільно контрольовані підприємства - немонетарні вклади учасників". Завдяки змінам у визначеннях кількість видів спільної діяльності скоротилася до двох: спільні операції і спільні підприємства. Для спільних підприємств скасована можливість обліку, що існувала раніше, за методом пропорційної консолідації. Учасники спільного підприємства зобов'язані застосовувати метод пайової участі. Вступає в дію з 01.01.2013р. Дозволено дострокове застосування. - МСФЗ 12 ?Розкриття інформації про частки участі в інших суб?єктах господарювання?, випущений у травні 2011р. Стандарт встановлює універсальні вимоги до розкриття даних по будь-яким формам вкладень в інші господарчі одиниці. Застосовується до компаній, у яких є частка участі в дочірніх, асоційованих компаніях, спільній діяльності або структурованих компаніях, що не консолідуються. Стандарт заміщає вимоги до розкриття інформації, які нині передбачаються МСФЗ (IAS) 28 "Інвестицій в асоційовані підприємства". МСФЗ (IFRS) 12 вимагає розкриття інформації, яка допоможе користувачам звітності оцінити характер, ризики і фінансові наслідки, пов'язані з частками участі в дочірніх і асоційованих компаніях, угодах про спільну діяльність і структуровані компанії, що не консолідуються. Для відповідності новим вимогам компанії повинні розкривати наступне: суттєві судження і допущення при визначенні контролю, спільного контролю або значного впливу на інші компанії, розгорнуті розкриття відносно частки, що не забезпечує контролю, в діяльності і в грошових потоках групи, узагальнена інформація про дочірні компанії з істотними частками участі, що не забезпечують контролю і детальні розкриття інформації відносно структурованих компаній, що не консолідуються. Вступає в дію з 01.01.2013р. Дозволено дострокове застосування. - МСФЗ 13 ?Оцінка справедливої вартості?, випущений у травні 2011р. Стандарт містить опис алгоритмів розрахунку справедливої вартості активів та зобов?язань. Спрямований на поліпшення порівнянності і підвищення якості розкриття інформації про справедливу вартість, оскільки вимагає застосування єдиного для МСФЗ визначення справедливої вартості, вимог до розкриття інформації і джерел виміру справедливої вартості. Вступає в дію з 01.01.2013р. Дозволено дострокове застосування. ПКІ 20 ?Витрати на розкривні роботи на етапі добування в кар`єрі ?. Тлумачення вступає в дію з річних періодів, які починаються з 01.01.2013р. Тлумачить, в яких випадках виробнича розчистка може привести до визнання активу, та як такий актив повинне бути оцінений первісно та у майбутніх періодах. Заохочується дострокове застосування. Оновлений МСБО 19 "Виплати працівникам" (випущений в червні 2011р. і застосовується до періодів, що розпочинаються з 1 січня 2013 року або після цієї дати) вносить значні зміни в порядок визнання і виміру витрат по пенсійному плану зі встановленими виплатами і вихідної допомоги, а також значно міняє вимоги до розкриття інформації про усі види винагород працівникам. Зміни торкнуться більшості компаній, МСФЗ (IAS) 19, що застосовують, і можуть привести до значної зміни ряду показників діяльності. - Поправки до МСБО 32 ?Фінансові інструменти: подання? та МСФЗ 7?Фінансові інструменти: розкриття інформації?. Дані пояснення до взаємозаліку фінансових активів та фінансових зобов`язань. Взаємозалік фінансових активів та фінансових зобов`язань слід здійснювати виключно у тих випадках, коли підприємство на теперішній час має юридично закріплене право на такий взаємозалік та має намір провести розрахунок не нетто-основі або реалізувати актив та виконати зобов?язання одночасно. При цьому право взаємозаліку повинно бути юридично закріпленим не тільки в процесі звичайної діяльності, а також коли підприємство не має можливості виконати свої зобов`язання. Ці поправки будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2013р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. Поправки до МСФЗ 1 ?Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності? Згідно з поправками компанії, які вперше застосовують МСФЗ, повинні застосовувати вимоги МСБО 20 ?Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу? перспективно до наявних у них на дату переходу позик, наданих державою. Компанії можуть прийняти рішення про ретроспективне застосування вимог МСФЗ 9 та МСБО 20 щодо позик, наданих державою, якщо на момент первісного обліку такої позики була наявна необхідна інформація. Завдяки даному виключенню компанії, що вперше застосовують МСФЗ, будуть звільнені від ретроспективної оцінки раніше наданих їм державою позик за ставкою нижче ринкової. Ця поправка набуває чинності для річних звітних періодів, що починаються з 01.01.2013 року., або після цієї дати. Крім цього, нижче перераховані удосконалення МСФЗ прийняті у травні 2012 року. Дані удосконалення набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 01 січня 2013 року або після цієї дати: МСФЗ 1 ?Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності?. Удосконалення роз?яснює, що компанія, яка припинила застосування МСФЗ в минулому і вирішила чи зобов?язана знову складати звітність згідно МСФЗ, має право застосовувати МСФЗ і повторно. Якщо МСФЗ 1 не застосовується повторно, компанія повинна ретроспективно перерахувати фінансову звітність так, як якщо б вона ніколи не припиняла застосовувати МСФЗ. МСБО 16 ?Основні засоби? Удосконалення роз?яснює, що основні запасні частини та допоміжне обладнання, що задовольняють визначенню основних засобів, не є запасами. МСБО 34 ?Проміжна фінансова звітність?. Удосконалення приводить у відповідність вимоги щодо розкриття в проміжній фінансовій звітності інформації про загальні суми активів сегмента до вимог стосовно розкриття в ній інформації про зобов?язання сегмента. Згідно цьому роз?ясненню, розкриття інформації у проміжній фінансовій звітності також має відповідати розкриттю інформації в річних фінансових звітах. 7. Нові стандарти та тлумачення, які ще не були застосовані Деякі нові стандарти, зміни до стандартів і тлумачення, які наберуть чинності після 31 грудня 2013 року не застосувалися при складанні цієї фінансової звітності, Підприємство планує застосувати їх тоді, коли вони набудуть чинності. - Поправки до МСФЗ 10 ?Консолідована фінансова звітність?, МСФЗ 12 ?Розкриття інформації про участь в інших підприємствах? та МСБО 27 ?Окрема фінансова звітність?. Змінений порядок обліку дочірніх підприємств інвестиційними (материнськими) організаціями. Материнські компанії, які відповідають визначенню інвестиційних, звільняються від необхідності консолідувати свої дочірні компанії. Материнські інвестиційні компанії повинні обліковувати інвестиції в дочірні компанії за справедливою вартістю з відображенням їх переоцінок через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ 9 ?Фінансові інструменти? (або МСБО 39 ?Фінансові інструменти: визнання та оцінка?, якщо МСФЗ 9 не використовують достроково). Інвестиційна організація, яка зобов`язана протягом всього поточного періоду та всіх наданих порівняльних періодів застосовувати виключення з вимог про консолідацію відносно всіх своїх дочірніх організацій, представляє окрему фінансову звітність як свою єдину фінансову звітність, та розкриває цей факт у Примітках до фінансової звітності. Ці поправки будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці поправки не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСФЗ 1 ?Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності?. Компанія, яка вперше застосовує МСФЗ, та є материнською компанією, повинна проаналізувати, чи є вона інвестиційною організацією у тлумаченні МСФЗ 10 ?Консолідована фінансова звітність? на дату переходу на МСФЗ. Організація, яка вперше застосовує МСФЗ та є інвестиційною організацією, може застосувати перехідні положення МСФЗ 10 та МСФЗ 27, якщо її перша фінансова звітність за МСФЗ складена за річний період, який закінчується 31.12.2014р. або до цієї дати. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСФЗ 3 ?Об`єднання бізнесу?. Із сфери дії цього МСФЗ виключені інвестиції в дочірню компанію, які придбаваються інвестиційною організацією, яку вона оцінює за справедливою вартістю з переоцінкою через прибуток або збиток. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСФЗ 7 ?Фінансові інструменти: розкриття інформації?. Із сфери дії МСФЗ 7 виключено розкриття часток участі у дочірніх організаціях, асоційованих або спільних підприємствах, які обліковуються відповідно до МСФЗ 10, МСФЗ 27 або МСФЗ 28 ?Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства?. Якщо частки обліковують за справедливою вартістю, необхідно також враховувати вимоги МСФЗ 13 ?Оцінка справедливої вартості?. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 7 ?Звіт про рух грошових коштів?. Інвестиційна організація не зобов`язана розкривати відносно тих інвестицій в дочірні організації, які необхідно оцінювати за справедливою вартістю через прибуток або збиток: суми грошових коштів та їх еквівалентів у дочірніх підприємствах або інших господарських одиницях, контроль над якими був отриманий або втрачений; суми активів та зобов`язань, за виключенням грошових коштів та їх еквівалентів, в дочірніх підприємствах або інших господарських одиницях, контроль над якими був отриманий або втрачений. Грошові кошти, які виникають в результаті змін частки участі в дочірній організації, які не призводять до втрати контролю, повинні класифікуватись як грошові потоки від фінансової діяльності, крім випадків, коли даною дочірньою організацією володіє інвестиційна організація та її треба оцінювати за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 12 ?Податки на прибуток?. Поточні та відстрочені податки визнаються як дохід чи витрати та включаються до складу прибутку або збитку за період, крім випадків, якщо податки виникають від: а) операції чи події, які визнається, в том же або іншому періоді, не у складі прибутку або збитку або у складі іншого сукупного прибутку або безпосередньо у власному капіталі; б) об`єднання бізнесу. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 24 ?Розкриття інформації про зв?язані сторони?. При підготуванні консолідованої фінансової звітності групи внутрішньо групові операції між зв?язаними сторонами та непогашені залишки усуваються, за виключенням внутрішньо групових операцій та непогашених залишків між інвестиційною організацією та її дочірніми організаціями, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 32 ?Фінансові інструменти: подання?. Із сфери дії МСБО 32 виключені частки участі в дочірніх організаціях, асоційованих або спільних підприємствах, які обліковуються відповідно до МСФЗ 10, МСФЗ 27 або МСБО 28. Якщо вказані стандарти вимагають або дозволяють підприємствам відображати вкладення в дочірні організації, асоційовані або спільні підприємства відповідно до МСФЗ 9, необхідно застосовувати вимоги МСБО 32. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 34 ?Проміжна фінансова звітність?. Якщо організація стає або припиняє бути інвестиційною, вона повинна розкрити інформацію про зміни її статусу як інвестиційної разом з причинами його зміни, також розкрити інформацію про вплив змін її статусу на фінансову звітність. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Зміни до МСБО 39 ?Фінансові інструменти: визнання та оцінка?. Із сфери дії МСБО 39 виключені частки участі в дочірніх організаціях, асоційованих або спільних підприємствах, які обліковуються відповідно МСФЗ 10, МСБО 27 чи МСБО 28. В деяких випадках вказані стандарти вимагають або дозволяють підприємствам відображати внески в дочірні організації, асоційовані або спільні підприємства відповідно з деякими або всіма вимогами МСБО 39. Тоді вимоги МСБО 39 треба виконувати. Із сфери дії МСБО 39 виключені будь-які форвардні контракти між покупцем та акціонером, який продає, на придбання або продаж організації, яка придбавається, які призведуть на дату придбання у майбутньому до об?єднання бізнесу, який входить до сфери застосування МСФЗ 3. Облік хеджування може застосовуватись для операцій між підприємствами однієї групи тільки в індивідуальній або окремій фінансовій звітності цих підприємств, та не у консолідованій звітності групи, за виключенням консолідованої фінансової звітності інвестиційної організації, в разі якої операції між інвестиційною організацією та її дочірніми організаціями, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, не будуть виключатись з консолідованої фінансової звітності. Ці зміни будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці зміни не вплинуть на облікову політику. - Поправки до МСБО 19 ?Виплати працівникам?. Дано пояснення надходжень з боку працівників або третіх сторін, які йдуть на формування пенсійних планів. Окремі пенсійні плани передбачають внески працівників та третіх осіб. Подібні внески обліковують як зменшення витрат працедавця на винагороди. Поправки передбачають розмежування внесків працівників, які зв?язані та не зв?язані з наданням послуг. Вводиться розмежування між внесками, зв?язаними тільки з наданням послуг в періоді, в якому вони виникають, та внесками, зв?язаними с наданням послуг в декількох періодах. Дозволяється вираховувати внески, зв?язані с наданням послуг, які не змінюються у залежності від тривалості служби працівників, з вартості винагород, зароблених у тому періоді, в якому надані ці послуги. Ці поправки будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 липня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці поправки не вплинуть на облікову політику. - Поправки до МСБО 36 ?Знецінення активів?. Внесені зміни відносно розкриття сум, які відшкодовуються, для не фінансових активів. Поправки скасовують вимоги про необхідність розкривати вартість, яка відшкодовується, за кожною одиницею, яка генерує грошові потоки, для яких балансова вартість гудвілу або нематеріального активу з невизначеним строком корисного використання, розподіленим на одиниці, які генерують грошові кошти, є значною у порівнянні із загальної балансовою вартістю гудвілу або нематеріального активу з невизначеним строком корисного використання, якщо знецінення не виникло. Одночасно вводяться вимоги розкривати вартість, яка відшкодовується, окремого активу або одиниці, яка генерує грошові кошти, у відношенні до якого був визнаний або відновлений збиток від знецінення протягом звітного періоду. Ці поправки будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. Вплив змін буде розглядатись протягом наступного звітного періоду, Підприємство не має наміру використовувати цей стандарт достроково. - Поправки до МСБО 39 ?Фінансові інструменти: визнання та оцінка?. Поправки у відношенні новації похідних фінансових інструментів та продовження обліку хеджування. Ці поправки будуть чинними для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці поправки не вплинуть на облікову політику. - Роз`яснення КРМФЗ 21 ?Обов`язкові платежі?. Надано роз`яснення порядку обліку обов`язкових платежів (державних зборів) та визначення дати виникнення зобов`язань за даними платежами (виключення ? податок на прибуток, який регулюється МСБО 12, а також штрафи за порушення законодавства). Подією, яка призводить до визнання зобов`язання зі сплати платіжа, є діяльність, внаслідок якої виникає зобов`язання сплати такого платіжа згідно до законодавства. Це роз?яснення буде чинним для річних періодів, що починаються з 01 січня 2014р. або пізніше. Дозволено дострокове використання. На думку керівництва Підприємства, ці поправки не вплинуть на облікову політику.

 

 

 

 
free poker

Партнеры

Новости партнеров

Новости футбола

Кто на сайте

Сейчас на сайте находятся:
 48 гостей